22.08.2018 г. в Печерском суде рассматривался судебный процесс по снятию ареста с земли. Судебный процесс прошел положительно, арест снят с земельного участка кадастровый номер: 8000000000:66:248:0025. Площадь: 5.4709 га. по адресам: Харьковское шоссе 15А.

Мы благодарим всех, кто не остался в стороне. Вместе мы сила!

Державний герб України

      

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/40433/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І.В.,

при секретарі судових засідань Чепізі Є. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві судове провадження за клопотанням Київської міської ради про скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015 у кримінальному провадженні № 12012110060000120 від 26.11.2012 року,-

ВСТАНОВИВ:

16.08.2018 до Печерського районного суду міста Києва надійшло клопотання Київської міської ради, яке передано слідчому судді Литвиновій І.В. того ж дня, про скасування арешту у кримінальному провадженні № 12012110060000120, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/8871/15-к від 17.03.2015, на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Мотивуючи подане клопотання про скасування арешту майна, заявник вказує, що в застосуванні цього заходу відпала потреба. Також зазначає, що вказана земельна ділянка належить територіальній громаді м. Києва та в рамках даного кримінального провадження Київська міська рада визнана в якості потерпілого.

У судове засідання представник заявника не з’явився, до суду подав заяву, в якій просив клопотання задовольнити у повному обсязі та розгляд клопотання провести у його відсутність.

Прокурор Генеральної прокуратури України Тельпіс М.В. в судове засідання не з’явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином.

Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з’явившихся осіб, на підставі наданих доказів.

Слідчий суддя, вивчивши клопотання, матеріали, якими воно обґрунтовується, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що Головним слідчим управлінням МВС України проводиться досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12014000000000501, внесеному до ЄРДР 05.11.2014 за фактами самовільного зайняття земельних ділянок та самовільного будівництва на особливо цінних землях, землях в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах та зонах особливого режиму використання земель, а також легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом за попередньою змовою групою осіб, за ч. 4 ст. 197-1 та ч. 2 ст. 209 КК України.

17.03.2015 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва № 757/8871/15-к накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та   свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в  національному органі.

У відповідності до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження — судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Так, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06.11.2008 року, де вказувалися порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в якому зазначено, що кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Як вбачається з мотивувальної частини ухвали Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015, при арешті майна, слідчий суддя виходив з того, що на час розгляду клопотання органу досудового розслідування були достатні підстави для висновку, що арешт спрямований на забезпечення повного, об’єктивного та всебічного розслідування даного кримінального провадження, незастосування арешту на зазначене вище майно перешкоджатиме встановленню істини внаслідок того, що таке майно може бути приховане, відчужене, пошкоджене, або на вказану земельну ділянку злочинним шляхом може бути оформлене право власності чи користування, з метою проведення судових експертиз та перевірок дотримання містобудівного, земельного законодавства та норм охорони праці, попередження завдання збитків територіальній громаді міста Києва, а також зважаючи на те, що земельна ділянка по бульвару Гашека, 20, 22, 24 в Дніпровському районі м. Києві, на якій ведеться самовільне будівництво житлового комплексу «Родинний Затишок», є самовільно захопленою та зберігає на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, які самостійно та в сукупності з іншими зібраними по кримінальному провадженні доказами мають суттєве значення для з’ясування обставин вчинення злочину, встановлення осіб, причетних до його вчинення, з метою забезпечення цивільного позову.

Між тим, статтею 28 КПК України передбачено, що під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Критерії для визначення розумності строків кримінального провадження визначені ч. 3 ст. 28 КПК України, однак він має бути об’єктивно необхідним для прийняття процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.

Окрім того, Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 — 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

Під час судового розгляду клопотання про скасування арешту майна встановлено, що власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, є територіальна громада м. Києва, яка визнана потерпілим по даному кримінальному провадженні.

Між тим, при застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти відповідно до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Слідчий суддя, враховуючи ту обставину, що однією з засад кримінального провадження є принцип змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом, тоді як орган досудового розслідування не представив слідчому судді належних доказів для безспірного висновку щодо необхідності продовження дії даного заходу забезпечення кримінального провадження, та принципу диспозитивності кримінального провадження, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, слідчий суддя приходить до висновку про відсутність в кримінальному провадженні даних, які б виправдовували подальше застосування заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, на підставі вище встановлених обставин, у зв’язку з чим вважає доцільним скасувати арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-175, 309, 392, 532 КПК України, —

УХВАЛИВ:

Клопотання про скасування арешту задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 17.03.2015 у справі № 757/8871/15-к, на земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1.

Ухвала слідчого судді не може бути оскаржена, підглядає негайному виконанню.

Слідчий суддя: І. В. Литвинова

Если вы нашли ошибку, пожалуйста, выделите фрагмент текста и нажмите Ctrl+Enter.

Рубрики: Новости

Спасибо!

Теперь редакторы в курсе.